Без категорії

Орієнтовні завдання для визначення готовності шестирічок до навчання

Завдання №1

Зміст завдання: Визначення взаємозворотності відношень між величинами та розміщенням предметів у просторі. З’ясовується сформованість словесно-логічного мислення в процесі встановлення протилежних до даних відношень між величинами і розміщенням предметів у просторі без опори на наочність.

Стимульний матеріал: Судження, що послідовно висловлюються психологом:

1. олівець коротший від лінійки;

2. кавун важчий від яблука;

3. Вітя вищий від Сашка;

4. шафа стоїть зліва від ліжка;

5. стіл стоїть під лампою;

Психолог висловлює судження та просить дитину висловити протилежне.

Готові до навчання діти з високим рівнем розвитку можуть виконувати завдання самостійно у повному обсязі. Значній частині буває достатньо допомогти у вигляді розгорнутого судження, наприклад: «Якщо лінійка довше від олівця, то як сказати, який тоді олівець?» Якщо дитина не встановлює відношення, можна дати зразок виконання: «Якщо лінійка довша від олівця, то олівець коротший від лінійки» Далі дитині пропонується самостійно визначити інші відношення.

Неготові до навчання діти мають недостатньо сформовані уявлення про відношення між величинами і особливо просторові (два останніх завдання). Тому їм потрібна допомога до визначення кожного відношення. При цьому діти неточно вживають поняття. Значна частина неготових до навчання дітей це завдання не виконує

 

Завдання №2

Зміст завдання: З’ясування математичних уявлень дітей: виконання дитиною ряду математичних операцій – відтворення числового ряду, встановлення кількісних відношень, рахункової операції та розв’язання елементарної задачі.

Стимульний матеріал: Лічильні палички чи натуральні об’єкти (ґудзики, горіхи, квасоля та ін.)

Хід дослідження: Дитині пропонується ряд математичних завдань і дається інструкція.

Інструкція:

порахуй до десяти в прямому та оберненому порядку;

рахуй від шести (чотирьох) в прямому порядку;

рахуй в оберненому порядку від семи (п’яти);

поклади в одну купку сім паличок (горішків, квасолин), а в другу – п’ять. Скажи, де більше? На скільки більше? Зроби так, щоб у обох купках було порівну;

розв’яжи таку задачу: на дереві сиділо чотири горобці, потім до них прилетіло ще два. Скільки стало всього горобців? А потім три горобці відлетіли. Скільки залишилось горобців? (множини можна варіювати в межах шести).

Готові до навчання діти повинні легко рахувати до десяти в прямому порядку та від заданого числа. Вони також повинні самостійно утворювані множини та визначати кількісні відношення між ними. (більше – менше, на скільки більше – менше, однаково). Окремі діти можуть мати труднощі у визначенні відношення «на скільки більше – менше». Проте вони повинні успішно скористатися допомогою у вигляді запитання: «Скільки потрібно забрати паличок, щоб стало порівну?» Діти також повинні самостійно розв’язувати задачі в одну дію на додавання та віднімання в межах шести.

Неготові до навчання діти натуральний ряд чисел відтворюють механічно. Про це свідчить нездатність дитини полічити від заданого в прямому та зворотному порядку. Вони не виконують завдання на встановлення кількісних відношень між множинами натуральних об’єктів, особливо під час з’ясування кількісного відношення «на скільки більше». При цьому допомога виявляється неефективною. Діти терплять труднощі в розумінні умови задачі. Окремі з них можуть розв’язувати задачу із залученням наочності.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *