ЗВІТ ПРО САМООЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

          ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Відділ з гуманітарних питань Великолюбінської селищної ради ОТГ

Звіт

про результати самооцінювання

якості освітнього середовища

Опорного Великолюбінського закладу

загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

як виховного простору

 

 

 

Звіт підготували:

Стахів Світлана Олексіївна – заступник керівника закладу

Шевчук Оксана Йосипівна – практичний психолог

Стахів Христина Степанівна – педагог-організатор

 

                                                   

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Стислий опис методики дослідження

Розділ 2. Аналіз результатів дослідження

2.1. Безпечне освітнє середовище

2.2. Виховний простір, сповнений довіри

2.3. Демократичний виховний простір

2.4. Патріотичний виховний простір

2.5. Культуротворчий виховний простір

2.6. Відкритий виховний простір

Висновки та рекомендації

 

 

Вступ

Виховний простір – це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, що здатна до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації. Виховний простір – це також духовний простір, у якому відносини усіх суб’єктів освітнього процесу – учнів, педагогів – гармонізуються, набувають форм досконалого взаємозв’язку, взаєморозуміння та підтримки. Це й культурний простір, що сприяє продукуванню ідентичності – індивідуальної, національної, європейської. Адже культурна ідентифікація – це переживання почуття приналежності до національної культури, її цінностей. У виховному просторі має бути представлений весь спектр цінностей, розвиток яких залежить від того, наскільки якісним є освітнє середовище: безпечне, відкрите, демократичне, проникнуте духом патріотизму, культуротворче, сповнене довіри.

Основними вимогами до створення виховного простору є:

• безпечне освітнє середовище та психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину і одночасно будувати духовно-творче розвивальне середовище;
• відкритість до соціуму, співпраця з сім’єю, громадськістю;
• залучення здобувачів освіти до розв’язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем;
• формування досвіду громадянської поведінки;
• розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу;
• життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя , творити колективні та міжособистісні взаємини;
• педагогічна культура вчителів з притаманними їм рисами людяності, інтелігентності, толерантності, розуміння, здатності до взаємодії;
• педагогічний захист й підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканості та безпеки;
• самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.

Демократичні відносини у шкільній спільноті створюють кожному учневі можливості для самоствердження та забезпечують безперешкодні умови для вияву активності й самореалізації, а опора на національні традиції та відкритість дає змогу вихованцям сформувати ідентичність. Ключова вимога до виховного простору – гармонійність, яка забезпечується тільки при умові єдності різних педагогічних впливів на свідомість, почуття й поведінку учнів в освітньому процесі. Тому педагоги-виховники повинні виступати у цьому просторі водночас як індивідуальності, кожен з яких – неповторний зразок соціально зрілої особи, та як члени колективу, які свідомо і злагоджено реалізують цілі виховання.

Участь  у  дослідженні  педагогічних  працівників,  батьків  та  учнів  дозволяє проаналізувати  систему  виховного  простору  школи  з різних  позицій,  всебічно підійти до виявлення  проблем  виховання  та  очікувань  респондентів. Проаналізувавши  відповіді  на  ключові  питання,  можна  визначити, наскільки виховний простір закладу освіти відповідає регіональному стандарту «Стратегія розвитку освіти Львівщини у 2021 –2027 роках». А саме:

• Безпечний: гарантуються комфортне  перебування  у  приміщеннях  школи (чисто, тепло, смачно, гарно), психологічний комфорт (радість, прийняття іншими, відчуття позитивної перспективи, відсутність булінгу, невтручання в особисте життя тощо), педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем.
• Сповнений довіри: панують моральні норми, статева, релігійна і соціальна рівність (відсутні прояви дискримінації, знущань, зневажливого ставлення до іновірців, іноземців (з позиції більшості), незаможних, осіб з інвалідністю тощо), справедливість  (зокрема  в  оцінюванні),    толерантність  (чи вислухають,  дозволять  дискутувати,  не  засміють,  не  зневажать  через помилку), існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистих життєвих проблем.
• Демократичний: гарантоване право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти,  не  обмежується  свобода  висловлювання  (чи  дають слово, чи не зацькують, чи не карають за критичні вислови); є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя  (збори,  громадське  обговорення  документів,  сайт,  блог,  шкільна газета,  радіо,  телебачення);  дієво  працюють  органи  громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються  повноправними  носіями  прав  і  обов’язків,  що  відповідають їхньому віку, батьки – рівноправні учасники освітнього процесу, педагоги зважають на думку учнів і батьків, представники учнів і батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорі (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.
• Патріотичний (орієнтований  на  формування  ідентичності  політичного українця):  спілкування  у  закладі  виключно  українською  мовою  (окрім уроків  та  заходів,  де  передбачене  іншомовне  спілкування),  поважне ставлення до державних символів України (поведінка під час виконання Гімну,  процедури  з  прапором,  використання  герба),  вшанування  героїв України,  рідного  краю  (історичних,  талановитих,  успішних,  моральних авторитетів),  школи  (місця  пам’яті,  заходи),  турботливе  ставлення  до культури і природи (акти вандалізму: відсутність/заходи протидії; знущання над  тваринами:  відсутність/заходи  протидії;  культуроохоронна і природоохоронна діяльність),  забезпечення можливості пізнавати героїчні сторінки  історії  України,  оглянути  пам’ятки  культури  та  природи (дослідження, експедиції, екскурсії, подорожі тощо), виявлення поваги до Бога і  до Людини  (можливості  відзначити  релігійні  та  державні  свята, розважитись), набуття досвіду громадянської поведінки (волонтерство).
• Культуротворчий (розвивальний,   мотиваційний   до   навчання): використовуються  активні  та  інтерактивні  методи  навчання  (як  часто  і наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, команді; організовують дискусії,  дебати,  пишуть  творчі  роботи);  працює  бібліотека  (як  часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводяться змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток  творчого  потенціалу  всіх  суб’єктів  виховного  процесу  (чи задовольняє  школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).
• Відкритий (інклюзивний):  є  умови  для  навчання  дітей  з  інвалідністю, пересування шкільними приміщеннями дорослих з інвалідністю (пандуси, туалети, коридори, парти; яке ставлення до учнів з інвалідністю (інших учнів, вчителів, батьків)); зі школою співпрацюють сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість (як часто батьки, лідери громади, громадські активісти відвідують школу; наскільки активні як учасники виховних справ; які форми роботи з батьками практикують учителі; як педколектив, дирекція реагує на ініціативи батьків, громадських активістів); чи є школи/громади-партнери (у яких формах партнерство); як комунікують учні; чи комунікують батьки.

 

 

Розділ 1. Стислий опис методики дослідження

Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації «Про проведення анкетування в е-форматі для  оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 25.03 2025 року №02-01/01/97, наказу Опорного Великолюбінського закладу ЗСО I-III ступенів «Про проведення анкетування в е-форматі для оцінювання  якості освітнього середовища» від 03.04 2025 року №53, а також з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці 16 квітня 2025 року в Опорному Великолюбінському ЗЗСО I-III ступенів проведено моніторингове дослідження, завданням якого є самооцінка якості освітнього середовища закладу як виховного простору.

Завдання дослідження якості освітнього середовища як виховного простору:

• оцінити відповідність освітнього середовища ЗЗСО характеристикам виховного простору, визначеним Стратегією розвитку освіти Львівщини у 2021-2027 роках, а саме: безпечний, сповнений довіри, демократичний, патріотичний, культуротворчий (розвивальний, такий, що мотивує пізнавальну діяльність), відкритий (інклюзивний);
• окреслення кола потреб закладу освіти та визначення напрямів співпраці з іншими соціальними інститутами у справі виховання;
• стимулювання росту професійної компетентності педагогічних працівників як виховників;
• отримання об’єктивної інформації про адекватність результатів виховання ресурсам, що вкладаються в організацію виховної роботи;
• визначення перспективних й актуальних напрямів регіональної освітньої політики у сфері виховання.

У самооцінюванні брали участь здобувачі освіти паралелі 4-х, 8-х, 10-х класів (усього 138 учнів), 46 педагогів та 82 батьків учнів. Анкети розраховані на час до 45 хвилин для учнів, 60 хвилин для педагогів та батьків (опікунів). Анкетування учнів і педагогів здійснювалося у навчальних кабінетах з доступом до мережі Інтернет відповідно до графіка. Анкетування батьків учнів проводилося у їхній вільний час впродовж доби, на яку призначене анкетування (16.04 2025р.). Для цього класні керівники 4-х, 8-х, 10-х класів надіслали батькам покликання, інструкцію з проходження е-анкетування, а також логін і пароль.

Анкетування учнів 4-х, 8-х, 10-х класів відбувалося у співпраці із заступником керівника закладу з виховної роботи Стахів С.О. На визначених уроках у присутності практичного психолога закладу Шевчук Оксани Йосипівни учні відповідали на запитання. Попередньо психолог продемонструвала дітям відео та провела бесіду про мету, завдання та специфіку анкетування. Інструктор пояснила учням, для чого проводиться дослідження та як потрібно працювати з анкетою, а також наголосила, що анкетування анонімне і відповіді учнів не будуть доведені до відома батьків та педагогів.

Анкетування педагогів проводилося у позаурочний час. Дослідженням було охоплено 46 педагогів, 49 учнів 4-х класів, 52 учнів 8-х класів, 37 учнів 10-х класів та 82 батьків учнів.

Щодо педагогів, то участь у дослідженні взяли 15 учителів гуманітарних дисциплін та фізичної культури, 10 учителів математики, природничих дисциплін, інформатики і технологій, 8 педагогічних працівників, що відповідають за виховання в масштабі закладу (педагог-організатор, асистент учителя, психолог, соціальний педагог, заступник директора), 13 учителів початкових класів. Працівників з педагогічним стажем до 10 років – 7, від 11 до 20 років – 5, працівників з педагогічним стажем понад 20 років – 34.

Із 82 батьків учнів 4-х, 8-х, 10-х класів переважали жінки (79); особи віком до 35 років – 11, від 36 до 45 років – 59 осіб, від 46 і більше років – 12 осіб; з вищою освітою – 33 осіб, середньою або середньою спеціальною – 37 осіб, з педагогічною освітою – 7 осіб, із науковим ступенем/вченим званням – 5 осіб.

Респонденти анонімно відповідали на запитання анкети щодо якості освітнього середовища  за шістьма просторами:

1. Безпечний
2. Сповнений довіри
3. Демократичний
4. Патріотичний
5. Культуротворчий
6. Відкритий

 

 

Проведене дослідження дозволяє дати відповіді на такі ключові питання:

1. У якій мірі освітнє середовище ЗЗСО убезпечує учасників освітнього процесу від заподіяння фізичної, майнової та/або моральної шкоди (безпечний виховний простір)?
2. Наскільки педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному (виховний простір сповнений довіри)?
3. Чи відповідають взаємовідносини між учасниками освітнього процесу принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО (демократичний виховний простір)?
4. У якій мірі учні ЗЗСО залучені до виховних справ (позакласної роботи) та громадської діяльності: волонтерство, членство у формальних і неформальних дитячих об’єднаннях тощо (виховний простір патріотичний та культуротворчий)?
5. Наскільки спільнота ЗЗСО відкрита для партнерства (відкритий виховний простір)?

Результати опитування допоможуть покращити якість усіх напрямів виховного простору  опорного Великолюбінського закладу ЗСО I – III ступенів, дадуть можливість підняти на вищий рівень стосунки та співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу, підкажуть цікаві ідеї для нових творчих справ, проєктів, які сприятимуть інтелектуальному зростанню  здобувачів освіти та професійному  вдосконаленню педагогів.

 

2.1.  Безпечний простір

Спільними зусиллями учнів, педагогів та батьків у закладі освіти  будується безпечний освітній простір. Результати самооцінювання учнів, педагогів та батьків засвідчують, що безпечним  освітній простір вважають 49% учнів 4-х класів; 6% учнів 8-х класів; 5.4% учнів 10-х класів; 26% педагогів; 35% батьків.

Керівництво закладу та педагогічний колектив спільно з батьками постійно працюють над створенням комфортних та безпечних умов для навчання і відпочинку учнів, вдосконаленням освітнього простору. Більшість учнів, батьків та педагогів задоволені умовами навчання і праці. Здобувачі освіти зазначили, що їм подобається перебувати у школі, вони почувають себе комфортно. Так 65% учнів відповіли, що у класних приміщеннях завжди достатньо світла для читання та письма; 66% учнів вважають, що у приміщеннях достатньо тепло в осінньо-зимовий період, а 58% учнів стверджують, що у школі завжди чисто. Щодня технічні працівники здійснюють вологе прибирання класних приміщень і коридорів. Усі приміщення провітрюються, тому повітря завжди свіже.

За результатами опитування батьків: достатньо тепло в осінньо-зимовий період –  63,86%; освітлення добре для читання і письма – 83,18%; завжди прибрано у класі – 69,88%. Більшість батьків вважають, що у школі присутній належний рівень чистоти класів та облаштування туалетних кімнат. У вбиральнях є тепла вода.  Вологе прибирання санвузлів здійснюється відповідно до санітарних норм.

 Результати опитування педагогів: 84,78% учителів вважає, що навчальні кабінети забезпечені належним освітленням; повітряно-тепловий режим відповідає нормі (87% опитаних); прибирання приміщень здійснюється постійно (71,74%); 52,17% вважають, що повністю підтримується облаштування туалетів.

У 2024-2025 навчальному році у закладі працювала їдальня на 100 посадочних місць. Зроблено ремонт харчоблоку, оновлено обладнання кухні, є сучасні холодильники, стелажі, лінія роздачі. Місце для видачі страв чисте, посуд новий, завжди чистий. Доступне щоденне меню, затверджене керівником. Більшість опитаних учнів та батьків задоволені послугами їдальні, вважають, що їжа завжди свіжа, смачно приготовлена. Гарячу їжу споживали понад 50% учнів та педагогів, а 35% учнів купували буфетну продукцію. У 2024-2025 навчальному році в закладі було організовано зручний режим харчування для всіх учнів: на першій великій перерві харчуються паралелі 1-х та 2-х класів, на другій великій перерві – паралелі 3-х та 4-х класів, крім того харчуються діти пільгових категорій (діти учасників бойових дій, АТО, діти – напівсироти, діти учасників ліквідаторів аварії на ЧАЕС, діти з малозабезпечених сімей, діти з внутрішньо переміщених осіб). Решта учнів також мають пропускну можливість до їдальні.

В опорному закладі налагоджена системна робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, проводяться відповідні інструктажі та навчання, про що свідчать результати опитування: 95% учнів, 100% педагогів  ознайомлені із правилами. У навчальних кабінетах наявні відповідні інструкції. Заклад освіти забезпечений первинними засобами пожежогасіння. На кожному поверсі розташовані плани евакуації у випадку пожежі та повітряної тривоги. Усі здобувачі освіти і працівники знають алгоритм дій у випадку надзвичайних ситуацій. В укритті кожен клас має закріплене місце для розташування у випадку повітряної тривоги, всі учасники освітнього процесу забезпечені посадочними місцями, є пледи і ліхтарики, питна вода, одноразові стакани. В укритті зроблено ремонт, є електричне освітлення, а також генератор для вироблення струму. Кожен клас має свій «тривожний рюкзак», у якому є запас харчів (печиво, горіхи, сухофрукти, соки) та журнал реєстрації з відомостями про учнів та їх батьків (телефони, домашня адреса). Стан пожежних виходів та шляхів евакуації відповідають вимогам. У закладі наявна вся необхідна документація з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Усі учасники освітнього процесу прослухали курс з надання домедичної допомоги. У закладі постійно присутня медичний працівник, яка веде облік учнів, контролює проходження медичного огляду, за потреби надає учням медичну допомогу. 97,83% педагогів вважають, що медичне обслуговування учнів та педагогів повністю відповідає вимогам.

Здобувачі освіти ведуть здоровий спосіб життя. Про здоров’я дітей дбають як батьки, так і педагоги. На уроках предметів «Основи здоров’я», «Я досліджую світ», «Біологія», а також на позакласних заходах дітям пропонують складати тарілку здорового харчування, визначати корисність продуктів, розповідають про необхідність щоденного споживання овочів та фруктів. У школі проводиться системна профілактична робота щодо заборони тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків. Педагоги, практичний психолог, педагог-організатор, соціальний педагог проводять з учнями тренінги, бесіди, переглядають і обговорюють відеоролики про здоровий спосіб життя, наголошуючи, що більшість успішних людей у суспільстві – це люди, що ведуть здоровий спосіб життя. З результатів опитування видно, що учні (94%), батьки (92%), педагоги (98%) не спостерігали у школі чи поблизу школи учнів зі шкідливими звичками, як-от: тютюнопаління, вживання алкоголю чи наркотиків. У школі та у громаді працюють спортивні секції (пауерліфтинг, гандбол, футбол, волейбол), до яких залучені учні закладу. Юні спортсмени беруть активну участь в обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях із цих видів спорту і займають призові місця.

За результатами опитування, учні, педагоги та батьки дуже рідко  спостерігають лихослів’я у школі чи за її межами. Переважна більшість учнів (59,18%), педагогів (91,30%) та батьків (92,77%) стверджують, що у школі відсутні такі явища як знущання над тваринами, нищення майна, крадіжки, бійки, зриви уроків. Ці випадки трапляються вкрай рідко, є поодинокими і здебільшого не повторюються, оскільки педагоги та батьки миттєво реагують на негативну поведінку і проводять бесіди з учнями. Загалом здобувачі освіти опорного закладу є вихованими, ввічливими, відвідують церкву, культурно поводяться у громадських місцях,  стежать за своїм мовленням, вільно спілкуються українською мовою, уникають лихослів’я.

Учні школи в більшості задоволені умовами навчання, співпрацею з педагогами. Так ніколи не відчуває дискомфорту 50% учнів 8-х класів, нічим не ризикує 51,35% учнів 10-х класів. Проте інколи дискомфорт учням спричиняють такі явища як необхідність вислуховувати докори вчителів (19% учнів 8-х класів), страх осоромитись через помилкову відповідь (27% учнів 10-х класів), примушування до участі у заходах, які не цікавлять (11,5% учнів 8-х класів), не отримати знань, що потрібні у житті (40,54% учнів 10-х класів),  терпіти насмішки через зовнішній вигляд (21,62% учнів 10-х класів), виконання домашніх завдань, добирання до/зі школи забирає надто багато часу, відсутність замків у вбиральнях.

У закладі освіти проводиться системна робота щодо профілактики булінгу. Розроблено, затверджено та оприлюднено щорічний план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу. У школі є стенди з інформацією, як запобігти булінгу, контактні телефони екстрених служб та телефони довіри. У  школі діє Скринька довіри. Більшість учнів (64%) та педагогів (85%) не відчувають на собі булінгу/мобінгу. А 77,11% батьків стверджують, що діти не скаржились на цькування, над дітьми  у школі не збиткуються, не принижують. Також 59% батьків вважають, що дитина завжди йде до школи охоче і з радістю, ще 39,46% батьків стверджують, що це залежить від ситуації. У той час 10,87%  учнів та 10,87% педагогів вважають, що відчували стосовно себе булінг з боку однокласників чи тиск або мобінг з боку дирекції закладу; спостерігали наклеп 17,39% педагогів та лицемірство 28,26% педагогів. Інколи педагоги (4,35%) відчувають тиск з боку учнів та батьків. Проте 91% педагогів тиску стосовно себе не відчували. Серед учнів траплялися поодинокі випадки у вигляді розбірок, але при зверненні учнів до вчителів, дирекції, практичного психолога проблема вирішувалася конструктивно та більше не повторювалася. Беручи до уваги результати самооцінювання, педагогам варто проводити більш ґрунтовну роз’яснювальну роботу серед учасників освітнього процесу, яка допоможе відрізнити конфліктну ситуацію від цькування. Наявний  відсоток дітей (8,11%), над якими насміхаються однокласники, але не принижують і не цькують. Тому педагогам спільно з батьками та учнівським самоврядуванням слід працювати над викоріненням цих негативних явищ.

 

2.2. Простір, сповнений довіри

За результатами опитування  освітній простір закладу освіти, сповненим довіри, вважають 34,69% учнів 4-х класів, 5,77% учнів 8-х класів, 30,43% педагогів, 7,23% батьків.

Зазвичай діти ідуть до школи з радістю, бо їм подобається вчитися: 51% учнів 4-х класів; 46% учнів 8-х класів; 30% десятикласників. Ще 47% учням 4-х класів, 82,69% восьмикласників та 65% учнів 10-х класів  подобається йти в школу, щоб бачитися з друзями, однокласниками, проводити разом час, брати участь у позакласних заходах (вікторини, екскурсії, поїздки, колективні творчі справи). Так у добрих стосунках з однокласниками перебуває 59,18% учнів 4-х класів, а повністю подружилися 69,39%. У дружніх стосунках з окремими учнями перебуває 20,41% учнів, у частково дружніх – 32,65%.  Лише 4,08%  учнів 4-х класів ні з ким не подружились або їм важко відповісти. Більшість учнів 4-х класів (55%) стверджують, що у класі до них прислухаються, підтримують їхні пропозиції. Лише 2,04% учнів не знаходять підтримки, а 8,16% опитаних важко відповісти, чи до них прислухаються.

Учням 8-х класів подобається відвідувати школу, тому що їм цікаво вчитися (46%); тому що їм цікаво все, що відбувається в школі (50%); тому що люблять проводити час зі шкільними друзями (82,69%).

Учням 10-х класів цікаво вчитися (29,73%), їх цікавить все, що у школі відбувається (43,24%), а 64,86% учнів подобається проводити час зі шкільними друзями.

Часто учні звертаються за допомогою до педагогів, і педагоги з радістю допомагають їм у вирішенні різноманітних питань, як-от: навчання, поради на щодень, вибір професії тощо. Так 98% учнів 4-х класів часто звертаються за допомогою до когось із своїх вчителів; класному керівникові довіряє 27% учнів 8-х класів, а дирекції та багатьом вчителям довіряє 32% учнів 10-х класів. Переважна більшість опитаних можуть при потребі звернутися за порадою до практичного психолога (59,46% десятикласників), а 21,62 задоволені спілкуванням зі шкільним психологом. можуть повністю розраховувати на підтримку вчителя, а 28,57% – на часткову підтримку. Наприклад, 73,47% опитаних учнів 4-х класів стверджують, що минулого року учителі повністю підтримували  їх, коли щось не вдавалося. Педагоги частково підтримують учнів – так вважають 20,41% учнів 4-х класів. Ще 69,39% стверджують, що їхню думку педагоги цінують, цікавляться нею, а 26,53% вважають, що педагоги частково цінують їхню думку. Учні 4-х класів у свої відповідях стверджують (89,80%), що вчителі справедливо їх оцінюють. За результатами опитування, учні (47%) довіряють усім учителям-предметникам, класному керівникові довіряє 8,16% учнів, а директору і заступникам – 26,53% учнів.

Учителі ставляться до учнів з повагою, нікого не ображають, не принижують. Таку думку підтримує 80,36% учнів 4-х класів,  66% учнів 8-х класів та 83% десятикласників.  Педагоги завжди допомагають, коли хтось з учнів не розуміє, як виконати завдання: 4-і класи – 98%;  8-і класи – 48% ; 10-і класи -32,43%, а 62% стверджують, допомога вчителя залежить від типу завдання. За результатами опитування, 48% учнів 8-х класів стверджують, що усі педагоги оцінюють справедливо завдання, виконані ними, 44% вважають, що педагоги їх оцінюють не завжди справедливо, а ще 8%  респондентів важко відповісти, бо вчителі не пояснюють, чому поставили таку оцінку.  З числа респондентів 10-х класів 21,62%  вважають оцінювання учнів справедливим, не завжди справедливим  – 48, 65%. Ще 13,51% опитаних учнів 10-х класів вважають оцінювання несправедливим. Батьки учнів (54,22%) вважають, що у школі діє прозора система оцінювання; не завжди прозора, вчителі не пояснюють, чому поставили ту чи іншу оцінку (28,92% батьків); ні, не прозора (3,61%),  а 13,25% батьків важко відповісти на це питання. Педагоги у своїй більшості (93,48%) вважають, що система оцінювання у закладі освіти прозора, учителі пояснюють учням, чому поставили ту чи іншу оцінку, не маніпулюють оцінюванням. Є певний відсоток учнів, які  вважають, що система оцінювання їх знань недостатньо прозора. Саме тому педагогам потрібно ознайомлювати здобувачів освіти із критеріями оцінювання навчальних досягнень, рекомендованих Міністерством освіти і науки України відповідно до кожного виду роботи та виду їх діяльності.

Педагоги завжди дають поради, допомагають, якщо учні до них звертаються, це стверджують 89,13% педагогів,  а ще 10,87% допомагають, якщо мають час. Учні сміливо відповідають на уроці, не бояться помилитися, бо однокласники над ними не сміються. Так вважають 57,14,% учнів 4-х класів. Учні  8-х класів (40,38%) стверджують, що ніхто не акцентує увагу на помилці, більше того, однокласники ставляться поблажливо (22%), намагаються підказати правильну відповідь (38,46% опитаних). Учні 10-х класів (43,24%) намагаються підказати правильну відповідь однокласникам; 35,14% не акцентують увагу на помилці;  16,22% можуть й посміятися з помилки.

Переважна більшість педагогів (87,5%) вважають, що керівництво закладу відкрите до спілкування, при цьому більшість із них (65,63%) можуть відкрито висловлювати свою думку, навіть, якщо вона не співпадає з позицією керівництва. 21,88% педагогів відповіли, що радше так. Водночас переважна більшість педагогів стверджують, що розбіжності, які виникали між ними і адміністрацією закладу, вирішувалися шляхом конструктивного діалогу. Характер відносин між учасниками освітнього процесу позитивний. Так за результатами опитування 49,40% батьків вважає, що стосунки між учнями та педагогами товариські, довірливі, а 39,76% – стосунки партнерські, є співпраця. Хоча учителі й інколи сердяться, якщо учні відволікаються на розмови або заважають проводити урок, але не ображають дітей. Про це також свідчить й інтерв’ювання. Батьки у більшості довіряють педагогам (56%). Лише декому із педагогів довіряє 8% батьків. Між батьками та дирекцією школи є співпраця, склалися партнерські стосунки – так вважає 53% батьків.  Переважна більшість опитаних батьків задоволені психологічним кліматом у школі. Атмосфера між учасниками освітнього процесу доброзичлива і дружня. На думку батьків, між учнями склалися товариські стосунки (72,29% батьків), а 21,69% стверджують, що між дітьми є співпраця. За результатами опитування педагогів відомо, що між ними та учнями стосунки товариські, довірливі (58,70%), стосунки партнерські, є співпраця (39,13%). Між учнями вчителі спостерігають товариські стосунки (69,57%), а також партнерські, є співпраця (30,43%). Між педагогами і батьками стосунки довірливі (39,13%), стосунки партнерські (60,87%).  Про це педагоги, учні та батьки сказали також у своєму інтерв’ю.

Учні добре відвідують школу. Більшість здобувачів освіти не мають пропусків без поважних причин, систематично відвідують заняття. У закладі освіти періодично здійснюється аналіз причин відсутності учнів, ведеться щоденний (поурочний) контроль за відвідування занять. Психологічна служба школи проводить систематичну, профілактичну роботу з учнями, які мають пропуски, та їх батьками, з’ясовує причину пропусків.

Проблемою є те, що певній частині дітей не подобається вчитися, нецікаво проводити позаурочний час з однокласниками (18,92% учнів 10-х класів). Деякі діти нікому не довіряють: 11,54% учнів 8-х класів; 18,92% учнів 10-х класів. Саме тому педагогам закладу освіти потрібно працювати над розвитком пізнавальних інтересів учнів.

 

2.3. Демократичний простір

Взаємовідносини між учасниками освітнього процесу будуються за принципами демократії та згідно вимог чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО. Освітній простір вважають демократичним 12,24% учнів 4-х класів, 23% учнів 8-х класів, 5,41% учнів 10-х класів, 56,52% педагогів і 7,23% батьків.

Організація освітнього процесу в опорному закладі здійснюється на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою. У школі відбувається постійний процес щодо створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу. У своїй діяльності заклад освіти опирається на Закон України «Про освіту», у якому прописані права та обов’язки учасників освітнього процесу.

Ключовим правом, на реалізацію якого спрямована діяльність опорного закладу, є право на освіту у безпечному та комфортному освітньому середовищі. Права та обов’язки учасників освітнього процесу зазначені у Статуті школи. За результатами опитування,  65,38% учнів 8-х класів, 43% учнів 10-х класів та 82,61%  педагогів вважають, що їх права дотримані. Так само вважають  67,47% батьків учнів, а 31,33% вважають, що радше права дітей захищені. 69,88% батьків учнів поважають права педагогів як учасників освітнього процесу, а 29% – радше так, аніж ні. Батьки (опікуни) учнів без побоювань висловлюють власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією класного керівника, педагогів чи дирекції (56,63% батьків) і 33,73% – радше так. Класні керівники враховують думку та пропозиції батьків (75,90%). На думку батьків, керівництво закладу відкрите для спілкування (61,45% батьків)., а права батьків дотримані (62,65%); радше дотримані, аніж ні – 31,33% батьків. Дирекція закладу завжди підтримує ініціативи батьків – 42,17%; найчастіше підтримує – 44,58% батьків.

Учні (54%) можуть висловити свою думку перед класом, у розмові з класним керівником, шкільним психологом, розповісти про свої проблеми директору чи його заступникам, соціальному педагогу, і вони гарантовано отримають вирішення питання. А 30% учнів не впевнені, що зуміють дохідливо  висловити свою думку. Саме тому педагоги постійно працюють з учнями, даючи змогу їм без побоювань висловлювати свої думки.

Батьки учнів є рівноправними учасниками освітнього процесу. З ними радяться педагоги, цікавляться їх думкою про умови навчання, адаптації та інтеграції, ознайомлюють з правилами безпечного користування мережею Інтернет, батьків залучають до розроблення Стратегії розвитку закладу освіти, до планування та проведення позаурочних заходів, творчих справ класу і школи.

Педагоги та дирекція закладу прислухаються до думки учнів, підтримують їхні пропозиції та ініціативи щодо виховних справ (заходів, проєктів). Спільно з класним керівником планують позаурочне шкільне життя 51% учнів 4-х класів, 55,74% учнів 8-х класів та 43,24% десятикласників. Школа підтримує бажання дітей займатися в тому чи іншому гуртку. На базі опорного закладу у минулому навчальному році працювали національно-патріотичний гурток, спортивні секції з футболу, гандболу, волейболу, важкої атлетики. З числа учнів 10-х класів 45,95% залучені до участі у спортивних секціях, 24,32% беруть участь у виставках та концертах, а 24,32% не цікавляться нічим, окрім уроків. Учні 8-х класів (36,54%) займаються у спортивних секціях, що діють на базі закладу освіти; 15,38% учнів відвідують гуртки у Дитячій школі мистецтв, а 44,23% учнів не відвідують жодного гуртка. З числа учнів 4-х класів у гуртках зайняті 41% учнів, решта опитаних не відвідують гуртків чи секцій. Педагоги організовують для дітей екскурсії, подорожі, ініційовані самими учнями чи їх батьками. Так минулого навчального року у всіх екскурсіях взяли участь 92% учнів 4-х класів. Учні 8-х класів минулого року брали участь в екскурсіях та подорожах: коли мали можливість – 57,69%,  долучались лише до тих, що їх цікавили – 30,77% учнів. А 59,46% учнів 10-х класів сподобалось проводити час з однокласниками у походах. Про це свідчать публікації учнів у соціальних мережах та в їхніх блогах.

У школі немає такого явища як побори. Педагоги, батьки, учні колективно і добровільно вирішують, що потрібно придбати для класу, школи, учительської. Це витрати, пов’язані з облаштуванням, створенням комфорту класних кімнат, коридорів, учительської. Від початку російсько-української війни педагоги закладу спільно з учнівським самоврядуванням під час свят першого та останнього дзвоника проводять добровільні  акції «Підтримай ЗСУ». За частину коштів придбано маскувальні сітки та матеріал для них, а за іншу частину куплено генератор для потреб ЗСУ. Випадків хабарництва з боку вчителів немає – стверджують 96,35% батьків.

До проведення позаурочних заходах школа активно залучає батьків (родичів). Дирекція та педагоги завжди підтримують та заохочують ініціативу батьків, що стосуються освітнього процесу. Так 89,29% батьків стверджують, що брали участь у колективних творчих справах школи, що з ними радяться педагоги, обговорюють події шкільного життя. За результатами опитування 51,81% батьків були обрані до батьківського комітету класів, 6,02% – до Ради школи. 74,70% батьків вважають, що під час проведення останніх виборів до органів батьківського самоврядування закладу було повністю дотримано норм Положення про вибори. Водночас 22% батьків стверджують, що ні минулого року, ні цього року виборів до органів батьківського самоврядування закладу не було або їх не повідомили. Чинний склад органу батьківського самоврядування звітує перед батьками на щорічних батьківських зборах закладу освіти (51,81% батьків). За результатами опитування батьків чинний склад органу батьківського самоврядування закладу відстоював інтереси батьківської громади перед адміністрацією школи (31,33% респондентів), захищав права дітей та батьків у конфліктних ситуаціях (19,28%), допомагав педагогам проводити загальношкільні урочистості, патріотичні заходи (16,89%). Проте 28,92% батьків відповіли, що не обізнані з роботою батьківського самоврядування класу/школи, оскільки з ними не радяться, не запрошують брати участь у справах класу. Саме тому дирекції школи, класним керівникам варто запрошувати пасивних батьків у письмовій формі (листи, запрошення), щоб активізувати роботу батьківського самоврядування.

Освітня програма опорного закладу розроблена відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти і враховує потреби та інтереси учнів, педагогів, можливостей освітнього закладу. З метою формування демократичного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства у закладі розроблено Правила поведінки учасників освітнього процесу, завдяки яким можлива атмосфера співпраці, демократії та конструктивного спілкування. Учні мають право на самовираження, захист власних інтересів, залучення до обговорення та прийняття рішень шкільного життя. Найчастіше учні можуть висловити свою думку на учнівських зборах класу: 42,31% учнів 8-х класів, 43,24% учнів 10-х класів; у спілкуванні з класним керівником: 34,62% учнів 8-х класів,  43,24% учнів 10-х класів; у розмові з друзями: 28,85% учнів 8-х класів, 18,92% десятикласників. Проте є певний відсоток учнів, які не мають бажання висловлювати свою думку про події шкільного життя: 21,62% учнів 10-х класів і 15,38% восьмикласників. Про це свідчить також анкетування, проведене у 10-11 класах.

У закладі освіти активно працює учнівське самоврядування. Про доцільність надання школярам прав і свобод щодо їх участі у житті школи свідчить висока ініціативність та активність дітей. Учнівське самоврядування в школі має велике значення. Учні набувають передового досвіду самоорганізації та співпраці, у них формується життєва позиція та світогляд, основою якого є загальнолюдські цінності. При цьому розвивається терпимість до різних ідей і точок зору, вміння слухати і чути, дивитися і бачити, спостерігати й аналізувати, систематизувати і робити правильні висновки. Учні набувають навичок відстоювати власну думку, співпрацювати з іншими людьми.

В опорному закладі є постійна активна співпраця педагогічного та учнівського колективів в різних сферах: навчальній, правовій, суспільно корисній і у сфері дозвілля.

Модель учнівського самоврядування школи має цілеспрямовану, конкретну, систематичну і прогнозовану за наслідками діяльності  школярів форму. Робота учнівського самоврядування спрямована на формування  особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом залучення їх до активної та систематичної участі у вирішенні важливих питань класу та школи, в залученні всіх  членів шкільного колективу до планування, організації, контролю й підбиття підсумків  навчальної та суспільно корисної праці.

Метою учнівського самоврядування опорного закладу є :

1. Сприяння максимальному розкриттю та реалізації індивідуальності школяра, його здібностей, нахилів і талантів, підготовці до свідомого вибору місця у житті.
2. Формування національної свідомості, вдосконалення моральності та духовності.
3. Сприяння зміцненню дисципліни і порядку серед школярів, неодмінному виконанню Статуту школи та Статуту учнівського самоврядування.
4. Виховання в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співпрацювати на принципах рівності та демократизму.

Учнівське самоврядування в опорному закладі працює з 1992 року.

Очолює учнівське самоврядування президент, якого обирають щороку шляхом закритого голосування з числа кандидатів від учнів 8-11 класів. Відповідно до Статуту учнівського самоврядування, президент школи несе повну відповідальність за стан учнівських творчих справ у школі і діяльність учнівського самоврядування, щотижня збирає загальношкільну учнівську раду, представляє та відстоює інтереси учнів на засіданнях ради профілактики, педагогічної ради. Президент школи має право призначати референдуми, опитування, дослідження, вносити на розгляд загальношкільної учнівської ради проєкти постанов, доповнень, поправок тощо.

Робота учнівського самоврядування в Опорному Великолюбінському ЗЗСО I-III ступенів базується на принципах:

• самостійності при вирішенні питань у рамках своїх повноважень, що закріплені у Статуті;
• відповідальності органів учнівського самоврядування перед виборцями, партнерами, членами колективу, педагогами, батьками;
• різноманітності форм організації учнівського самоврядування;
• взаємозв’язку між різними рівнями учнівського самоврядування;
• відкритості та прозорості діяльності в усіх сферах самоврядування;
• системності планування та реалізації накреслених програм і проєктів;
• консультативно-педагогічної підтримки дорослими.

Результати опитування свідчать, що учні обізнані з діяльністю учнівського самоврядування, розуміють принципи, за якими працює учнівський парламент і беруть участь у колективних творчих справах: 53,06% учнів 4-х класів, 73% учнів 8-х класів та 86,49% десятикласників. На те, за кого учні віддають свій голос на виборах до органів учнівського самоврядування школи, вирішальним чином впливають особисті якості кандидата, його ініціативність, відповідальність та наполегливість:  37,84% учнів 10-х класів і 23,08% учнів 8-х класів. На програму кандидата у президенти учнівського самоврядування зважають 45,95% учнів 10-х класів і 32,69% учнів 8-х класів. До думки товаришів прислухається 38,46% восьмикласників і 35,14% учнів 10-х класів. На «привабливість образу» звертають увагу 18,92% виборців від 10-х класів. Про це також свідчать інтерв’ю учнів, які вони дали напередодні виборів (жовтень 2024 року).

 

Користь від минулорічної діяльності органу учнівського самоврядування 21,62%  учнів 10-х класів і 42,31% учнів 8-х класів бачать у тому, що він ухвалював потрібні учням рішення і документи, організовував волонтерську допомогу, проводив цікаві заходи.  Ще у тому, що дієво представляв інтереси учнівства перед адміністрацією школи  (26.82% восьмикласників; 24,32% учнів 10-х класів). Частина опитаних бачить користь органу учнівського самоврядування у захисті своїх прав, у тому, щоб привернути увагу вчителів і батьків до проблем учнівської молоді. Задоволені проведенням виборів до органів учнівського самоврядування 67,57% учнів 10-х класів та 90,38%  учнів 8-х класів. Педагоги та дирекція зважають на думку учнів, підтримують ініціативи учнівського самоврядування, співпрацюють з ним, за потреби допомагають та мотивують власним прикладом: 75% восьмикласників та

Президент учнівського самоврядування та загальношкільна учнівська рада звітують про свою діяльність наприкінці навчального року на учнівській конференції, а старости перед класом. Із цією подією обізнані 48,64% учнів 10-х класів та 59,62% учнів 8-х класів.

 

2.4.  Патріотичний простір

У закладі освіти педагоги, учні, батьки спільними зусиллями формують патріотичний простір. Освітній простір закладу освіти вважають патріотичним 34,69% учнів 4-х класів, 25% учнів 8-х класів, 5,41% учнів 10-х класів, 69,57% педагогів, 38,55% батьків.

Національно-патріотичне виховання є пріоритетним у виховній діяльності закладу освіти, наскрізно пронизує весь освітній процес, базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни, охоплює всіх учасників освітнього процесу, сприяє формуванню у здобувачів освіти та утвердженню в педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України. Педагоги постійно акцентують увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій, а насамперед у прагненні жити в Україні, розумінні дотримання конституційних та правових норм, володінні державною мовою, шанобливому ставленні до історії, культури та традицій українського народу. З цією метою у закладі освіти проведено заходи до Міжнародного дня миру, Дня захисника і захисниць України, Дня Гідності і Свободи, Дня пам’яті жертв Голодомору, Дня Збройних сил України, Дня Соборності України, Дня єднання, Дня Героїв Небесної Сотні, Свято Героїв. Педагоги використовували такі форми роботи:  Уроки мужності, Уроки пам’яті, «Живий ланцюг», військово-спортивні змагання, флешмоби, створення малюнків (плакатів) та написання листів підтримки на фронт, виготовлення сувенірів, привітання захисників. З метою вшанування пам’яті щопонеділка перед початком занять учні й педагоги на загальношкільній лінійці разом зі священником вшановують полеглих Захисників хвилиною мовчання й молитвою за мир в Україні. Учні, педагоги та батьки постійно вшановують полеглих Захисників, беруть участь у похоронних процесіях, покладають квіти до могил і пам’ятних знаків Новітніх Героїв України, Героїв Небесної Сотні, Героїв УПА, символічної могили Січових Стрільців.

Викладання у школі проводиться українською мовою. Це стверджують 99,9% учасників анкетування. Здобувачі освіти та педагоги щороку беруть участь у написанні Всеукраїнського диктанту національної єдності і демонструють гарні результати знання рідної мови. Учні та педагоги шанобливо ставляться до державних символів України, знають, як поводитись під час виконання Державного Гімну України, підняття Державного Прапора України. 94% учнів 4-х класів уміють виконувати напам’ять Гімн України, описувати Прапор України (86%), розповідати про походження малого Герба (53%). Так 71,43% учнів уміють пояснити, чому вони цінують такі історичні постаті як Тарас Шевченко, Леся Українка, Роман Шухевич, учні знають про Героїв Небесної Сотні, відзначають День Гідності і Свободи, День української хустки, День вишиванки, День Матері. Так 77,55% учнів 4-х класів уміють використовувати потрібні слова, жести, стійки (наприклад, стійку «струнко») при вшануванні державної символіки (прапора, герба), а також при вшануванні полеглих українських героїв. Це засвідчує також поведінка учнів 4-х класів на загальношкільних заходах: учні виразно, голосно виконують Гімн України та молитву, уміють вшановувати пам’ять полеглих Героїв України. Батьки учнів (80,73%) стверджують, що діти беруть активну участь у патріотичних заходах, які проводить заклад освіти. З числа опитаних учнів 10-х класів 76% стверджують, що з боку учнів і працівників школи не спостерігали випадків неповаги до державних символів України.

91,57% опитаних батьків стверджують, що з боку педагогів та учнів не спостерігали випадків неповаги до державних символів України, діти та педагоги завжди шанобливо ставляться до державної символіки. Так 80,73% батьків стверджують, що їхні діти брали активну участь у заходах патріотичного спрямування (вшанування героїв, відвідини музеїв), які проводили педагоги цього та минулого року. Учні мають можливість спілкуватися з учасниками бойових дій у російсько-українській війні, оскільки у селищі діє реабілітаційний центр «Галичина», у якому відновлюють здоров’я поранені захисники, і школа запрошує їх на зустріч з молоддю. З ініціативи учнів проводяться заходи патріотичного спрямування, волонтерські акції, благочинні акції та ярмарки на підтримку ЗСУ. У закладі освіти практикують педагогічне волонтерство, зокрема волонтерство дітей старшого шкільного віку. Педагоги, учні та батьки організували збір коштів для придбання генератора, тепловізора, манекена для парамедиків, сприяють коштами у ремонті автомобілів для військових. Учні та педагоги вітають Захисників, надсилають листи-подяки, малюнки, сувеніри. Стараннями учнів, педагогів та батьків у 2024-2025н.р. виготовлено 11 маскувальних сіток, сотні окопних свічок, відправлено на фронт сотні кілограм продуктових наборів, а також теплий одяг та предмети гігієни. Військові передали школі подяки (письмові та відеозвернення) за підтримку ЗСУ, а також бойові прапори.

За результатами опитування 79,59% учнів 4-х класів, 76,92% восьмикласників та 59,46% десятикласників схвалили зміст і проведення шкільних заходів, приурочених пам’яті Небесної Сотні, вшануванню жертв Голодомору та інших патріотичних чи релігійних заходів, у яких брали участь.

         

 2.5. Культуротворчий виховний простір

У закладі освіти педагогічні працівники спільно з учнями й батьками постійно працюють над вдосконаленням культуротворчого  простору.  Культуротворчим  простір закладу освіти вважають 24,49% учнів 4-х класів, 3,85% учнів 8-х класів, 6,52% педагогів, 2,41% батьків.

Культуротворчий простір у школі – це середовище, що формує і живить особистість учня, сприяє його саморозвитку і пошуку свого «Я». Педагоги закладу усвідомлюють свою роль будівничого, який допомагає дитині  відбутися як особистості. Таке усвідомлення необхідне для виховання на гуманістичній основі якісно нової людини, адекватної соціокультурним умовам, що історично склалися в Україні, – «людини культури». Педагоги скеровують свою діяльність на формування у здобувачів освіти свідомого, осмисленого і відповідального вибору власної позиції і активності, допомагають знайти шляхи прояву людської індивідуальності. На уроках та  позакласних заходах педагоги вчать учнів працювати у парах, в команді, застосовуючи творчий підхід у вирішенні поставлених завдань. За результатами опитування 7% учнів уміють працювати в команді, прислухаються до однокласників, поважають їх думку. Найчастіше у парах/команді учні 10-х класів працюють на уроках української мови (62,16%), біології (56,76%), історії (51,35%), української та зарубіжної літератур (38%), іноземної мови (29,73%), фізики (27%). Учні 8-х класів найчастіше працюють у парі/команді на уроках технологій (65%), біології (59,62%), історії (44,23%), іноземної мови (27%), української мови, основ здоров’я (17,31%).

У своїй діяльності з учнями педагоги найчастіше застосовують такі види завдань:

• робота в парі/тріаді – 58,70% педагогів регулярно;
• робота в команді – 58,70%;
• на аналіз і порівняння – 56,52%;
• на узагальнення – 74%;
• на прогнозування – 31,13% (регулярно); 63% (інколи);
• творче есе (роздум, твір) – 45,65% (регулярно); 47,83% (інколи);
• проєкт (дослідження) –52,17% (регулярно); 43,48% (інколи)

З метою формування в учнів власної думки, уміння її відстоювати педагоги проводять дискусії з проблемних питань теми. Учні 10-х класів (11%) стверджують, що педагоги часто організовують дискусії; інколи проводять дискусії – так вважає 43,24% учнів; досить  часто проводять дискусії – відповіли 21,62% респондентів. Учні 8-х класів (71,15%) стверджують, що педагоги лише інколи проводять обговорення з проблемних питань теми, хоча дехто з педагогів (думка учнів – 11,54%) проводить дискусії досить часто. Саме тому педагогам варто активізувати таку форму роботи як дебати чи дискусії.

З метою дотримання академічної доброчесності, виховання почуття власної гідності, впевненості у собі учні самостійно виконують домашні завдання, пишуть творчі роботи. За результатами опитування:35,14% учнів 10-х класів виконують завдання тільки самостійно, а 40,50% – інколи; учні 8-х класів (100%) пишуть творчі роботи самостійно; учні 4-х класів (65,31%) ніколи не вдаються до списування. Педагоги у своїй більшості (78,13%) вважають, що учні самостійно виконують завдання, творчі роботи, списування трапляється рідко. На думку батьків (39,76%), педагоги дотримуються академічної доброчесності, відхиляють списані роботи, унеможливлюють списування, створюючи свої авторські завдання, привчають учнів робити необхідні покликання на інформаційні джерела, вказувати автора і назву роботи. Так 26,51% батьків стверджують, що педагоги проводять олімпіади, конкурси за правилами і на підставі чітких критеріїв справедливо оцінюють результати досягнень учнів. На думку батьків (15,66%), педагоги пропонують учням завдання, які унеможливлюють списування.

Проаналізувавши відповіді на наступні запитання, можна зробити висновки, наскільки виховний простір школи є розвивальним і мотивуючим до навчання. Учні стверджують, що минулого навчального року брали активну участь у тематичних конкурсах, турнірах, змаганнях. У  кількох конкурсах взяли участь 38,78% учнів 4-х класів, в одному /двох конкурсах – 28,57% дітей. З числа учнів 8-х класів у предметних олімпіадах взяли участь 25% учнів, у спортивних змаганнях – 48%, а у мистецьких конкурсах – 11,54% дітей, проте 29% учнів 8-х класів минулого року не брали участі в жодному конкурсі. Учні 10-х класів найчастіше були учасниками спортивних змагань (32,43%), предметних олімпіад (29,73%), мистецьких конкурсів (13,51% опитаних). На жаль, 24,32% десятикласників минулого року не взяли участі в жодному конкурсі. На запитання: «Чи вчителі, які минулого навчального року організовували позаурочні заходи, достатньо дбали, щоб вони були цікавими і потрібними учням?» відповіді були такі. Більшість учнів відповіли, що педагоги дбали й загалом успішно організовували позаурочні заходи. Так стверджує 64,87% учнів 10-х класів та 80,77% учнів 8-х класів. Батьки (77,11%) вважають, що учителі дбали й загалом успішно про організацію позаурочних заходів (екскурсії, подорожі, змагання). Самі педагоги (95,65%) схвалюють роботу колег щодо організації позаурочних заходів. Це засвідчують також результати інтерв’ювання щодо якості виховних заходів, взятого учнівським самоврядуванням в учасників освітнього процесу.

Педагоги закладу постійно працюють над формуванням особистості школяра з притаманними їй рисами чесності, почуття власної гідності,  сміливості у відстоюванні поглядів, відповідальності, підприємливості та інших чеснот. Про це свідчать відповіді респондентів на наступне запитання: «На розвиток яких рис в учнів найбільше впливає Ваша школа?» Учні 8-х класів вважають, що школа найбільше впливає на:

– розвиток відповідальності (63,46%),

– сміливість у відстоюванні думки, поглядів (46,15%),

– впевненість у собі (46,15%),

– нетерпимість до брехні (25%),

– почуття власної гідності (15,38%)

– широту поглядів (21,62%)

– підприємливості (13,46)

Педагоги постійно дбають про змістовне й цікаве дозвілля  учнів в позаурочний час, організовують екскурсії на сучасні підприємства (пекарня, сироварня та інші), де діти мають змогу попробувати себе у ролі майстра; проводять туристичні походи, відвідують кінотеатри, театри, музеї, виставки. Учням 4-х класів (92%) дуже цікаво у таких  поїздках з класом. З числа опитаних учнів 8-х класів 78,85% сподобалися туристичні походи/поїздки, 51,92% були цікаві екскурсіі в музеї, виставки, театри. Більшості учнів 10-х класів подобається проводити зі своїм класом позаурочний час. Із задоволенням відвідали театр 35% учнів, а для 59,46% цікавими були туристичні походи.

На уроках і позаурочних заходах педагоги розвивають пізнавальні інтереси учнів, розповідаючи їм про визначних історичних і сучасних діячів. Так 71% зацікавив хтось із сучасних або історичних діячів, не трапилося такого з 9,62% опитаних. За результатами опитування, 35,14% учнів 10-х класів з власного досвіду стверджують, що школа спроможна пробудити в них інтерес до історії рідного краю, України, будівничих української держави і культури. З-поміж респондентів є незначний відсоток (16,22%), що не можуть дібрати таких прикладів.

У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу. Учні відвідують шкільну бібліотеку. У бібліотеці налічується 630 читачів. Найчастіше учні відвідують бібліотеку для отримання програмової літератури та підручників. За результатами опитування  57,14% учнів 4-х класів беруть книги для читання, а 44,90% інколи використовують читальний зал для пошуку потрібної інформації. За результатами анкетування, 27% учнів 8-х класів брали художню літературу  для читання у шкільній бібліотеці, а 48% опитаних брали лише підручники. І лише 6% учнів відвідали заходи, які були організовані бібліотекою. З числа опитаних учнів 10-х класів 51% відвідує бібліотеку  для отримання підручників, художню літературу беруть 35,14% учнів, а 27% не користуються жодною з бібліотек. У 2024 році відбулося незначне поповнення книжкового фонду бібліотеки (67 книг), проте це замало, враховуючи, що у школі навчається 650 учнів. Тому адміністрація закладу  має намір знову звернутися у відділ з гуманітарних питань Великолюбінської селищної ради ОТГ  з проханням щодо поповнення бібліотечного фонду сучасною дитячою і підлітковою літературою, а також допомогти придбати нові видання класичної української та зарубіжної літератури для кабінетів української та зарубіжної літератури.

Для 78,26% педагогів бібліотека здійснює інформаційний супровід освітнього процесу (пошук і добір літератури, періодичних видань). У бібліотеці затишно. Є місце для читання, спілкування, кімната, де знаходиться програмова література, архів. Фонд шкільних підручників розташований в окремому приміщенні. Педагоги та учні відвідують бібліотеку для самопідготовки, а також для отримання підручників. У бібліотеці проходять виставки учнівських робіт, малюнків та плакатів, літературні читання, конкурси, книжкові викладки до всіх знаменних і пам’ятних дат. Змістовно оформлені тематичні полиці національно-патріотичної, краєзнавчої, екологічної, науково-пізнавальної літератури.

Бібліотека бере участь у Всеукраїнській акції «Живи, книго!». Щорічно проходить благодійна акція «Подаруй бібліотеці книгу». Бібліотекар надає бібліографічні, тематичні довідки як учням, так і вчителям. Завдання шкільної бібліотеки – виховання в учнів поваги до державних символів України, Конституції України, виховання у читачів інформаційної культури, культури читання, навичок самостійної роботи з книгою.

Важливим напрямком у закладі освіти є інформатизація системи освіти, комп’ютеризація навчального процесу, впровадження Internet-технологій і створення корпоративних мереж у навчальних закладах різних типів. Уже створені та експлуатуються навчальні системи, доступ до яких здійснюється за допомогою локальних комп’ютерних мереж. Використовуються мультимедійні підручники, практикуються нові форми підготовки до уроків.  В школі є відповідне інформаційне забезпечення, бібліотека, сучасне обладнання і методичне забезпечення, застосовуються нові методики навчання.

Необхідною умовою повноцінної і комплексної освіти є знання інформаційних технологій. Вміння користуватися комп’ютером стало критерієм загальної грамотності особистості, професійної компетентності спеціаліста. Доступ до мережі Інтернет відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на особистісні риси сучасної людини та на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій в системі навчання та доступу до комп’ютерної освіти загальноосвітніх навчальних закладів: створення єдиного освітнього інформаційного простору  як міжшкільної інформаційної мережі на основі Інтернет-, Екстранет- та Інтранет-порталів, розробка нових програм і механізмів освоєння знань, необхідних для роботи з комп’ютером, спрямованих на розкриття потенціалу особистості кожного учня.

Шкільні комп’ютери оснащені сучасними програмами. Учні оволодівають вміннями працювати з ОС Windows Vista та мають навички роботи з ОС Windows ХР. На уроках використовується як загальне, так і навчальне прикладне програмне забезпечення. Ліцензійні програми з  усіх предметів дають змогу розширити кругозір дітей, викликати зацікавленість до теми, навчання.

В школі існує локальна мережа, що дає змогу як працівникам школи так і учням необмежено користуватися мережею Інтернет. Під час уроків та після, учні можуть використовувати інформаційні ресурси мережі для поповнення своїх знань, відпрацювання навичок роботи в Інтернет (матеріали для рефератів, виконання домашнього завдання, спілкування та інше ).

Учні впевнено користуються ПК та використовують Інтернет для підготовки до уроків, пошуку інформації, спілкування у чатах, листування за допомогою електронної пошти. Дотримуючись графіків роботи кабінетів інформатики, учні мають можливість працювати за ПК, мають доступ до ресурсів мережі Інтернет. Поширеною формою роботи серед учнів є створення презентацій для участі у конкурсах, підготовка проєктних робіт із навчальних дисциплін.

 

2.6. Відкритий виховний простір

У закладі освіти ведеться постійна робота над вдосконаленням відкритого виховного простору. Відкритим середовище закладу освіти вважають 4,08% учнів 4-х класів, 75% учнів 8-х класів, 3% учнів 10-х класів, 61% педагогів та 24,10% батьків.

 

У закладі освіти створені сприятливі умови для навчання дітей з особливими освітніми проблемами (далі ООП). В школі організовано роботу в семи інклюзивних класах (у двох перших, другому,  п’ятому, сьомому, дев’ятому) відповідно до висновків ІРЦ та на основі заяв батьків дітей з ООП. У класах працюють шість асистентів вчителів, які допомагають забезпечувати особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Асистент вчителя бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку учня, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у класі.  Створена команда супроводу, до якої входять: керівництво закладу, педагогічні працівники, батьки, практичний психолог, фахівці з інклюзивно-ресурсного центру. Команда супроводу збирається щонайменше 3-4 рази на рік. Буває, збори команди супроводу відбуваються позапланово, коли виникає оперативне питання, яке потребує погодження і спільного обговорення.

Командою супроводу розроблено індивідуальний навчальний план кожної дитини – індивідуальну програму розвитку (ІПР), яка містить детальну інформацію про особливості розвитку дитини і послуги, які вона повинна отримувати. Складання ІПР – це окрема складова забезпечення якісного інклюзивного навчання для дитини з ООП. Окремі респонденти дослідження з числа вчителів мали змогу пройти курси підготовки зі складання ІПР в обласному центрі підтримки інклюзивної освіти.

Принципами роботи Команди супроводу є повага до особливостей дитини, дотримання її інтересів, недопущення дискримінації та порушення прав. В основу роботи Команди супроводу закладено активну співпрацю з батьками дитини (залучення їх до освітнього процесу та розробки ІПР). Така співпраця педагогічних працівників з батьками має переваги як для вчителів, так і для батьків дітей з ООП. До прикладу, педагоги отримують додаткову інформацію від батьків про індивідуальні особливості розвитку дитини, що сприяє ефективності досягненню освітніх цілей, а батьки отримують консультативно-психологічну допомогу у формуванні позитивної мотивації розвитку і навчання дитини, краще розуміють освітні потреби своїх дітей, формується більш активна позиція батьків у задоволенні освітніх потреб дитини. Команда супроводу тісно співпрацює з ІРЦ з питань надання додаткових послуг підтримки дитини під час інклюзивного навчання (зокрема, корекційно-розвиткових послуг) та методичного забезпечення своєї діяльності.

Результативність психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП залежить від скоординованості дій усіх фахівців. Команда супроводу  формує та узгоджує з батьками розклад отримання додаткових послуг підтримки (корекційно-розвиткових занять) дитини з ООП, консультує батьків щодо особливостей розвитку, навчання та виховання їхньої дитини, проводить інформаційно-просвітницьку роботу серед батьків та дітей, щоб не допустити дискримінації та порушення прав дітей з ООП.

Актуальною є потреба у включенні до Команди супроводу профільних фахівців, зокрема логопедів, спеціальних педагогів, яких критично не вистачає на рівні територіальної  громади. Їхня відсутність також впливає на ефективність роботи Команди супроводу, зокрема в частині складання та реалізації ІПР з урахуванням потреб дитини. Асистенти вчителів є ключовими особами, які взаємодіють з усіма членами Команди супроводу, і якраз на них покладено основну роботу з розробки ІПР дитини з ООП.

Дирекція максимально залучає учасників освітнього процесу до прийняття змін в організації освітнього середовища. Класні кімнати перетворилися на освітнє середовище, де можна використати різні освітні технології, створюючи мобільні робочі місця.

Підлаштовано під потреби дитини освітній простір у класах, у якому діти можуть безпечно пересуватися під час групових та індивідуальних занять. Наявність сприятливого соціального та емоційного клімату, створення умов для спільної роботи дітей, а також надання взаємної допомоги в досягненні позитивного результату, а саме:

– доступність меблів та робочого місця дитини;

– парта та стілець, які регулюються, розміщені поруч із робочим столом асистента вчителя, на якому можна розмістити додатковий роздатковий матеріал та навчальне обладнання для дитини.

Щоденно в роботі з дитиною з ООП використовуються :

• дидактичні матеріали та засоби для корекції;
• набори карток для навчання та розвитку;
• різноманітні конструктори та навчально-ігрові комплекти;
• дидактичні ігри.

У закладі освіти є кімната відпочинку, яка призначена для проведення  індивідуальних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, психологічного розвантаження.

Наразі ресурсна кімната обладнана частково. Вкрай необхідне обладнання для сенсорної інтеграції, яке чинить позитивний вплив на стабілізацію емоційного стану та відновлення рівноваги: сенсорні іграшки та м’ячі, крісла-мішки, стіл для піскотерапії, тактильні модулі. Питання доукомплектації ресурсної кімнати вирішується.

При досить тісній співпраці спостерігається відсутність будь-яких труднощів, пов’язаних із взаємодією, налагодженням комунікації, доступністю підтримки і консультацій (створені Вайбер-групи, в яких досить оперативно можна отримувати відповіді на питання, що виникають у роботі з дитиною з ООП).

Основними напрямами співпраці є наступні:

• допомога у розробці ІПР для дитини з ООП;
• надання послуг дітям з ООП фахівцями ІРЦ у разі, коли у ЗЗСО відсутній потрібний дитині фахівець;
• надання консультацій, проведення навчальних заходів (тренінгів, круглих столів, вебінарів) з питань забезпечення навчальних потреб дітей з ООП, організації роботи Команди супроводу;
• надання консультацій, проведення тренінгів, семінарів батькам дітей з ООП;
• поширення методичних та навчальних матеріалів для педагогічних працівників, які працюють з дітьми з ООП, через мережу Інтернет, соціальні мережі (створені окремі сторінки у Фейсбуці, Вайбер-спільноти тощо).

Основною перевагою інклюзивного навчання для батьків дітей з ООП є рівні можливості для їхньої дитини у доступі до освіти за місцем проживання в громаді. Батьками також підкреслюється важливість соціалізації дитини, що зменшує рівень стигматизації як самої дитини, так і сім’ї.

Перевагою інклюзивної освіти є навчання дитини з ООП зі своїми однолітками та за місцем проживання. Переважна більшість учнів ( 66%) ставляться до школярів з особливими освітніми потребами так само, як і до інших школярів, природньо сприймають і толерантно ставляться до людських відмінностей. Зацікавленість та бажання спілкуватися, налагоджувати та підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них, мають 38% опитаних.  Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей. А однолітки, в свою чергу, відіграють роль моделей для дітей з ООП. Педагоги навчають,  орієнтуючись на сильні якості, здібності та інтереси дітей. Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності, вони починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей. А у дітей з ООП є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими дітьми та можливість брати активну участь у громадському житті.

Батьки бачать, що їх дитина стає менш ізольованою від навколишнього світу, отримують можливість працювати, отримати підтримку та спілкування з іншими батьками. Життя родини стає наближеним до життя звичайної сім’ї.
Завдяки інклюзивній освіті дитина з особливостями вчиться життєдіяльності в суспільстві здорових людей, у неї формується направленість до нормального, повноцінного життя. Головне завдання педагогів полягає у гармонійній співпраці з сім’єю з метою сформувати у дитини сприйняття своєї хвороби не як обтяжливої життєвої обставини, а як певного способу життя.

Педагоги закладу освіти долучають учнів до різних видів діяльності на основі співробітництва, взаєморозуміння з іншими людьми. Учні багато подорожують, відвідують музеї, театри, бувають на зустрічах із творчими особистостями, приймають у себе гостей, а також відвідують європейські країни. Понад 20 років є тісна співпраця спортсменів закладу зі спортивними командами з Польщі (Жешув, Плоцьк). Учні закладу часто приймають у себе ровесників із філії – Порічненської ЗЗСО I-III ступенів,  зі шкіл Великолюбінської ОТГ – Завидовицького НВК, Коропузького НВК, бувають у них.  Діти спілкуються під час спортивних, військово-патріотичних змагань, інтелектуальних  вікторин, а також разом беруть участь у заходах громади.

 

                                        Висновки та рекомендації

          Провівши  дослідження  якості  освітнього  середовища  Опорного Великолюбінського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, вивчивши та обговоривши результати самооцінювання здобувачів освіти, педагогів та батьків учнів, можна зробити наступні висновки.

1. У закладі освіти створені  належні умови,  які  захищають  учасників  освітнього  процесу  від заподіяння фізичної, майнової та моральної шкоди.
2. Виховний простір закладу сповнений довіри. Педагоги, батьки та учні співпрацюють і довіряють одне одному. Учасники виховного простору активно взаємодіють між собою, на що вказують спільні очікування та прагнення більшості педагогів, учнів та батьків щодо завдань виховання.
3. Взаємовідносини між  учасниками  освітнього  процесу відповідають  принципам демократії та вимогам чинного освітнього законодавства до управління ЗЗСО.
4. Заклад освіти ставить перед собою завдання – виховання свідомого громадянина, патріота  України,  забезпечує  умови  для  всебічного  розвитку  учнів  та їх особистісної реалізації в майбутньому. Усі учасники освітнього процесу залучені до виховних справ та громадської діяльності.
5. Спільнота школи  сформована.  Основою є  довіра,  норми  моралі  та демократії.  У  педагогічному  колективі  проводяться  заходи  для  подолання наявних проблем виховання, активно використовуються різноманітні методи та прийоми, що свідчить  про  демократичний,  патріотичний  та  відкритий виховний простір.
6. Учнівське самоврядування школи відіграє важливу роль для розвитку і підтримки лідерської та громадської активності молодого покоління, розвитку ініціативності та самореалізації. До участі  у  заходах  залучаються  учні  різних  вікових  категорій  та частина батьків. Заплановані у виховній програмі школи заходи є ефективні, сприяють  формуванню  здорового  способу  життя,  виховують  свідомого громадянина, забезпечують всебічний розвиток особистості. Усі  учасники  освітнього  процесу  мають  єдину  мету – створення безпечного,  демократичного,  патріотичного,  культуротворчого,  сповненого довіри та відкритого виховного простору. Проте у кожній групі респондентів переважає той чи інший якісний показник освітнього середовища.
7. Окрім позитивних тенденцій у виховному просторі школи (за результатами відповідей респондентів) трапляються проблеми у міжособистісних стосунках, проте вони не є системними, конфлікти виникають нечасто та вирішуються в результаті активної взаємодії, із залученням дирекції, психолога, батьків  та з урахуванням інтересів  сторін.
8. Наявний незначний відсоток учнів, що позбавлені права вибору щодо участі в олімпіадах, конкурсах, загальношкільних заходах. Тому педагогам варто враховувати бажання здобувачів освіти та поважати їхні права.
9. Є певний відсоток батьків, яких не запрошують до участі у справах школи/класу, тому педагогам потрібно працювати над добором індивідуальних форм і методів співпраці з батьками, мотивувати їх до творчих справ.
10. Маємо переконання, що спільними  зусиллями  всіх  учасників  виховного  простору  можна покращити якість освітнього середовища. Здобувачі освіти зможуть формувати та  розвивати  вміння  та  навички, беручи  активну  участь  у  житті  школи,  налагоджувати  потрібні  соціальні  зв’язки, реалізувати  свій  потенціал  та  досягти успіху.